Роздаткові матеріали прес-конференції про загрози для свободи мирних зібрань в Україні

Листівка
Листівка

Закон 3587 про НЕсвободу протестів це:

1). УЗАКОНЕННЯ СИЛОВИХ РОЗГОНІВ МИРНИХ ЗІБРАНЬ

Правоохоронні органи на власний розсуд визначатимуть, чи “втратило зібрання мирний характер” і озвучуватимуть час, за який люди мусять розійтися (ст.18 3587). Люди будуть змушені проводити зібрання лише у встановлених спецзаконом рамках (п.1 ч.2 ст.5, п.4 ч.2 та п.1 ч.3 ст.6, 3587), то після цього правоохоронці зможуть затримувати та силоміць розганяти усіх без розбору протестувальників за “”злісну непокору законному розпорядженню або вимозі” (ст. 185 КУпАП), “опір представникові правоохоронного органу” (ст. 342 ККУ), “хуліганство” (ст. 173 КУпАП або ст. 296 ККУ), “групове порушення громадського порядку” (ст. 293 ККУ) чи “масові заворушення” (ст. 294 ККУ). Достатньо буде декількох провокаторів на мирному зібранні чи просто вигадки про них, щоб почати процедуру силового розгону і цілком законно застосовувати силу до навіть мирних протестувальників, які просто не слухаються. Якщо людей буде мало – то будуть лише затримувати і пакувати в автозаки. Якщо ж людей буде більше – бити на бігу, вигадувати за що затримали поранених, і потім брехати на суді, що відбувався, наприклад, “опір правоохоронцю”.

2). УЗАКОНЕННЯ 48-ГОДИННОГО “ДЕДЛАЙНУ” ДЛЯ ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ЗІБРАННЯ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ ЗАБОРОНИ В БУДЬ-ЯКИЙ МОМЕНТ

Організатори зібрань зобов’язані будуть повідомляти про зібрання не пізніше, ніж за 48 годин до початку (ч.1 ст.7 3587). “Дедлайн” в 48 годин при невдалих наслідках як cудової реформи, так і децентралізації призведе до збільшення кількості політично вмотивованих судових заборон зібрань за політичними вказівками місцевої або центральної влади. Суд також отримає нові законні підстави заборонити мирне зібрання в будь-який момент до початку і під час зібрання за наявності “обставин, які зумовлюють необхідність звернення до суду” (абзац 4 ч.1 п.п.б п.1 ч.2 розділу “Прикінцеві і перехідні положення” 3587). Уточнення конституційних підстав для судових заборон (ст.16 3587) призведе лише до уточнених шаблонів заборонних рішень. Все це призведе до збільшення кількості затримань за невиконання рішень судів (ст.382 ККУ), за “організацію або проведення мирних зібрань всупереч встановленій судом забороні” (зміни 3587 в ст.185-1 КУпАП), або до вищезгаданої адміністративної чи кримінальної відповідальності протестувальників (п.4 ч.2 та п.1 ч.3 ст.6 3587, ст.185 КУпАП чи ст.342 ККУ). Несвоєчасність повідомлення про проведення мирного зібрання зможе буди додатковою підставою для судової заборони зібрання (ч.7, ч.2 ст.16 3587).

3). РЕПРЕСІЇ ЗА “НЕБЕЗПЕЧНІ” ЗІБРАННЯ БЕЗ ПОВІДОМЛЕНЬ

Правоохоронні органи на місці вирішуватимуть, чи мають люди право проводити зібрання без попереднього повідомлення. Бо “спонтанні” зібрання мають два критерії – “невідкладність” і “неможливість повідомити в строк” 48 годин (п.5 ч.1 ст.1, п.2 ч.2 ст.18 3587). Люди будуть змушені проводити зібрання лише у встановлених спецзаконом рамках (п.1 ч.2 ст.5, п.4 ч.2 та п.1 ч.3 ст.6, 3587), тому якщо правоохоронці чомусь вирішать, що зібрання “неспонтанне”, то зможуть затримати людей за “злісну непокору законному розпорядженню або вимозі” чи “опір представникові правоохоронного органу” (ст.185 КУпАП, ст.342 ККУ). Політично вмотивовану перевірку на “спонтанність” пройдуть далеко не всі протестувальники. А особливо важко людям буде доводити “спонтанність” свого зібрання, якщо вже після судової заборони вони все одно вийдуть на протест (зміни 3587 в ст.185-1 КУпАП, ст.382 ККУ). Нагадуємо, що відсутність повідомлення про проведення мирного зібрання зможе бути додатковою підставою для такої заборони (ч.7, ч.2 ст.16 3587).

4). НОВІ РЕПРЕСИВНІ МІСЦЕВІ ПОРЯДКИ ПРОВЕДЕННЯ ЗІБРАНЬ

Місцеві органи влади зможуть ухвалювати цілком законні місцеві порядки організації та проведення зібрань – тепер відповідно до нового спеціального закону про зібрання, у питаннях, які цей закон не регулюватиме (п.4 ч.2, ч.4 і ч.5 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» 3587). Наприклад, місцеві царьки зможуть регламентувати допустиму кількість учасників зібрань, або визначати місця, де встановлення наметів учасників “перешкоджає руху пішоходів та перекриває доступ до будівель” (ч.2 ст.3, п.3 ч.2 ст.5 3587). Нагадуємо, що зараз місцеві порядки регулювання свободи зібрань є неконституційними (ст.8, ч.2 ст.19, ст.39, ст.75, ч.1 ст.92 Конституції).

5). РЕГУЛЯРНІ ПОГІРШЕННЯ СПЕЦЗАКОНУ ПІД ЧАС ПОЛІТИЧНИХ КРИЗ

З часом в спеціальний закон про зібрання можна буде понапихувати додаткові обов’язки протестувальників, які звузять зміст і обсяг свободи зібрань – для цього достатньо 226 голосів депутатів ситуативної більшості Верховної Ради. Тому якщо в сучасній Україні з її пострадянськими реаліями буде ухвалено будь-який, навіть ідеальний спецзакон про зібрання, то з кожною новою політичною кризою влада буде вносити в нього все жорсткіші і жорсткіші зміни.

Докладніше про це читайте на сайті правозахисної коаліції «Ні – поліцейській державі!» (www.npd.in.ua)
у статті “Спроба зрадити Майдан №3587”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *