Правозахисні рекомендації для учасників круглого столу “Третя річниця вбивств на Майдані: болючий досвід та наслідки регуляції свободи мирних зібрань”

LOGOПравозахисні рекомендації для учасників круглого столу «Третя річниця вбивств на Майдані: болючий досвід та наслідки регуляції свободи мирних зібрань»

Прокуратурі України, Національній поліції України:

1). Забезпечити притягнення до відповідальності за незаконне перешкоджання здійсненню свободи зібрань – ст. 340 (“незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій”), ст. 364 (“зловживання владою або службовим становищем”), ст. 365 (“перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу”), cт. 356 (“самоправство”) ККУ.

2). Невідкладно завершити розслідування резонансних порушень свободи зібрань, зокрема подій на Майдані у Києві, а також у регіонах країни в 2013 та 2014 роки.

МВС України, Національній поліції України, Національній гвардії України:

1).  Призначати відповідальних за комунікацію з організаторами мирних зібрань задля досягнення більш ефективних перемовин з учасниками зібрань, отримання докладної інформації про план організації зібрання, маршрут зібрання, попередження правопорушень, пояснення намірів та роз’яснення правових підстав для дій правоохоронців (ч. 2 ст. 31 Закону України “Про Національну поліцію”).

2). Застосовувати звукопідсилюючу апаратуру під час масових мирних зібрань, а також зібрань з великою кількістю організаторів задля ефективного пояснення намірів та роз’яснення правових підстав для дій правоохоронців (ч. 2 ст. 31 Закону України “Про Національну поліцію”). За нашою інформацією, учасники зібрань часто бувають дезорієнтовані і налякані через незрозумілі для них дії поліції, що іноді призводить до локальних сутичок з правоохоронцями.

3). Невідкладно забезпечити жетонами всіх працівників поліції, особливо працівників поліції особливого призначення, не залежно від того, пройшли вони переатестацію, чи ні. Персональні номери жетонів мають міститися на шоломах працівників поліції особливого призначення. Запровадити персоніфіковані жетони для військовослужбовців та працівників Національної гвардії України, які залучаються до охорони громадського порядку, за прикладом Національної поліції.

4). Заборонити правоохоронцям застосовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C, з тиском струменя 10 і більше атмосфер, на відстані менше 30 метрів від цілі; заборонити направляти струмень водомета в голови людям.

5). Провести пояснювальні навчання, щодо законності підстав та пропорційності міри застосування сили для поліцейських підрозділів спеціального призначення та віськовослужбовців Національної гвардії України. Заборонити застосовувати силу до людей, які не здійснювали правопорушень, перевищувати необхідну міру застосування сили, а також провести спеціальні навчання щодо того, як локалізвувати правопорушення.

Правоохоронці мають застосовувати заходи примусу виключно до правопорушників, не зупиняючи мирне зібрання і не перешкоджаючи його проведенню. Заходи примусу мають застосовуватися, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили припинення правопорушень. У разі неможливості уникнути застосування поліцейських заходів примусу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на поліцію обов’язків, і мають зводити до мінімуму можливості завдання шкоди здоров’ю правопорушників.

6). Розробити за участю широкого кола представників громадськості, та затвердити наказом МВС України із реєстрацією в Міністерстві юстиції підзаконні нормативно-правові акти, які регламентуватимуть дії правоохоронців під час:

– мирних зібрань;

– групових порушень громадського порядку;

– масових заворушень;

– мирних зібрань, частина яких переросла в групові порушення громадського порядку або масові заворушення.

Пропонуємо узяти за основу норми чинних законів України, а також законопроектів № 5455 “Про внесення змін до Закону України “Про Національну поліцію” щодо свободи мирних зібрань” та № 5456 “Про внесення змін до Закону України “Про Національну гвардію України” щодо свободи мирних зібрань”.

7). Відмовитися від протизаконної практики знесення наметів, які були встановлені з метою проведення мирних зібрань.

Працівники Національної поліції, працівники та військовослужбовці Національної гвардії не мають права забороняти намети, які встановлюють з метою проведення мирних зібрань, якщо на території мирного зібрання не встановлений воєнний або надзвичайний стан (ст. 64 Конституції України).

В де-юре мирний час встановлювати обмеження щодо забезпечення права мирно збиратися з використанням наметів та у будь-яких інших не заборонених українським законодавством формах може, згідно з ч.2 ст.39 Конституції України, лише суд, і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей. Причому, згідно з Кодексом адміністративного судочинства України, реальність загрози національній безпеці та громадському порядку має бути доведена в суді належними та допустимими доказами, а обмеження мають встановлюватися судом лише щодо відповідачів у справі.

Примусове виконання рішень судів про заборону наметів, які встановлюють або вже встановили з метою проведення мирних зібрань, здійснюють лише державні виконавці, визначені Законом “Про державну виконавчу службу”.

Державні виконавці не мають права залучати Національну гвардію України та комунальні служби органів місцевого самоврядування для примусового виконання будь-яких судових рішень.

За необхідності державні виконавці можуть, згідно пп. 2 п. 26 ст. 23 Закону України “Про Національну поліцію” та пп. 2 ч. 4 Закону України “Про виконавче провадження”, залучати поліцейських для проведення спрямованих на примусове виконання рішень судів дій за вмотивованою постановою, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. Проте таке залучення поліції у випадку заборони наметів, які встановлюють або вже встановили з метою проведення мирних зібрань, здійснюється лише в рамках вжиття заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень, а також вжиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров’ю державних виконавців (пп. 1 п. 26 ст. 23 Закону України “Про Національну поліцію”).

Будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які встановлюють інший порядок заборони встановлення з метою проведення мирних зібрань наметів, суперечать Конституції та є злочинними наказами чи розпорядженнями (ч. 2 ст. 41 ККУ). Учасники зібрань мають конституційне право не виконувати явно злочинні накази чи розпорядження (ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 60 Конституції України).

Органи місцевого самоврядування не мають жодного законного права регулювати свободу мирних зібрань:

ч. 2 ст. 19 Конституції України: Органи державної влади та ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ЇХ ПОСАДОВІ ОСОБИ зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

ст. 8 Конституції України: В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та ІНШІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй;

ч. 1 ст. 92 Конституції України: ВИКЛЮЧНО законами України визначаються: 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина;

ст. 75 Конституції України: ЄДИНИМ органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України;

ст. 39 Конституції України: Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися СУДОМ відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Намети, встановлені з метою проведення мирних зібрань, – це не намети, встановлені з метою здійснення підприємницької діяльності. Органи місцевого самоврядування не мають жодного законного права регулювати встановлення і знесення наметів для проведення мирних зібрань.

Не існує жодного закону України, який визначав би намети як “малі архітектурні форми”. Відповідно до Розділу ХХ Додатку “Митний тариф України” (групи 73-97)” до Закону України “Про Митний тариф України”, намет взагалі не розглядається як самостійний виріб і класифікується за матеріалом, з якого він вироблений. Чинні акти Міністерства економічного розвитку і торгівлі України класифікують намети як вироби текстильної промисловості.

У відомому в правозахисних колах рішенні про свободу мирних зібрань Шевченківського суду м.Києва у справі № 2-5899\05р. від 19.04.2005 було вказано, що “намети не є “архітектурною формою” і отримання дозволу на їх встановлення законом не передбачено”.

8). Відмовитися від практики перешкоджання символічному підпалу автомобільних шин під час мирних зібрань, якщо сам підпал не загрожує майну та не становить реальну пожежну небезпеку.

Верховній Раді України:

1). Ухвалити законопроекти №5700 “Про внесення змін до Закону України “Про Національну поліцію” (щодо ідентифікації поліцейських)” та №5701 “Про внесення змін до Закону України “Про Національну гвардію” (щодо ідентифікації військовослужбовців Національної гвардії України під час виконання ними завдань із охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки)”.

2). Ухвалити законопроекти № 5455 “Про внесення змін до Закону України “Про Національну поліцію” щодо свободи мирних зібрань”, № 5456 “Про внесення змін до Закону України “Про Національну гвардію України” щодо свободи мирних зібрань” та № 4479 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо незастосування на території України окремих нормативно-правових актів комуністичного тоталітарного режиму та місцевого самоврядування, що суперечать Конституції та загрожують унітарному устрою України”.

3). Внести зміни до чинного законодавства України щодо свободи зібрань – виключити статтю 185-1 КУпАП, внести зміни до статті 182 КАСУ (уточнити процедуру обмеження свободи зібрань та передбачити ефективний механізм апеляційного оскарження), “Про судовий збір” (звільнити від сплати судового збору відповідачів у справах про обмеження свободи зібрань), “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” (виключити спеціальне регулювання проведення мирних зібрань поза межами підприємств під час страйків) тощо.

Експерти правозахисної коаліції “Ні – поліцейській державі!”

Михайло Лебедь, Богдан Чумак, Сергій Перникоза

ДОВІДКОВО:

“Ні – поліцейській державі!” – правозахисна коаліція таких українських організацій як ХОГО “Молодіжна правозахисна група – Харків” (МПГ-Харків), ГО “Правозахисна ініціатива” (ПІ), ГО “Тернопільська правозахисна група” (ТПГ), ВМГО “Фундація регіональних ініціатив” (ФРІ), ХОФ “Громадська альтернатива” та ГО “Агенція розвитку громадянського суспільства” (АРГС). Докладніше про нас читайте на веб-сайті – www.npd.in.ua

ВІДЕОЗАПИСИ круглого столу “Третя річниця вбивств на Майдані: болючий досвід та регуляція свободи мирних зібрань” шукайте тутhttp://www.npd.in.ua/?p=574

3 коментаря для “Правозахисні рекомендації для учасників круглого столу “Третя річниця вбивств на Майдані: болючий досвід та наслідки регуляції свободи мирних зібрань””

Залишити відповідь