Правозахисники чи проросійські GONGO?

Михайло Лебедь, експерт правозахисної коаліції “Ні – поліцейській державі!”

Цитата зі стрічки нещодавніх новин:

Співробітники Служби безпеки України протягом серпня припинили діяльність декількох адміністраторів, які підтримували антиукраїнські спільноти у заборонених в Україні соціальних мережах “Вконтакті” та “Однокласники”… Одного з них затримали на столичному залізничному вокзалі, під час повернення з чергового інструктажу в Москві… Крім того, в Києві так званий прес-секретар та активний учасник антиукраїнської сепаратистської організації створив низку ресурсів у соцмережах… Під час обшуків вилучені комп’ютери та мобільні телефони пропагандистів з доказами отримання завдань від російських кураторів та розміщення антиукраїнських матеріалів” (c) “Українська правда” з посиланням на прес-службу СБУ.

Вірю. Бо таку мережу досить легко організувати. Тим більше за гроші.

Цікаво інше – в нас розвинулася ціла низка адвокатів і організацій, які захищають виключно таких людей, кажуть про “зазіхання на свободу слова в Україні”, а арештованих та засуджених називають гучним словом “політв’язні”. Себе ці люди, звісно, називають “правозахисниками”, а організації – “правозахисними”.

Комусь, звісно, і злочинців треба захищати в судах. Звісно, таких людей “беруть” за політику. Звісно, за варіації свободи слова. І звісно, свобода слова не була абсолютна в українському законодавстві як до війни, так і після.

Але це все ж не правозахисні, а політичні організації. Вони просто використовують в т.ч. правозахисну риторику. Щоб це зрозуміти, достатньо усвідомити, що цими організаціями керують здебільшого екс-нардепи ПР, і співпрацюють вони з проросійським ОпоБлоком. Маються на увазі, зокрема, такі організації як “Центр свободи слова” (керує екс-нардеп ПР Олена Бондаренко), “Інститут правової політики і соціального захисту”, “Антифашистська правозахисна ліга” та “Єврейська правозахисна група” (в керівних органах – покійна екс-нардеп ПР Ірина Бережна та її батьки), а також “Інститут Миру” (в керівних органах – екс-нардеп ПР та екс-міністр МЗС часів Майдану Леонід Кожара, екс-начальник Головного слідчого управління СБУ часів Майдану Максим Ленко, екс-співробітник сепаратистських газети “Новороссия” та каналу “НовороссияТВ” Антон Розенвайн).

Свого часу в середовищі громадських організацій вигадали такий термін як GONGO (англ. Government-Organized (або Operated) Non-Governmental Organization), що описував ГО, які маскуються під недержавні. Під першопочатковий сенс цього терміну, звісно, більше підпадають окремі українські організації, які готують для сьогоднішніх партій влади законопроекти з надмірними повноваженнями для поліцейського апарату. Але з розвитком тактик інформаційних воєн до GONGO почали приписувати і ті ГО, які представляють інтереси урядів інших держав. Тож думаю, що ми маємо підстави підозрювати вищезгадані “правозахисні” організації в роботі на Російську Федерацію.

ДЖЕРЕЛО: КуляNEWS

Залишити відповідь